Штрафи за порушення законодавства про працю: що потрібно знати юридичним особам та фізичним особам – підприємцям, які використовують найману працю
У кінці 2016 року до статті 265 Кодексу законів про працю України були внесені чергові зміни, які, так би мовити, «сколихнули спокій» суб'єктів господарювання, оскільки значно посилили відповідальність за порушення законодавства про працю. Так, зазначені зміни закріпили у законодавстві відповідальність юридичних та фізичних
осіб — підприємців за недопущення до проведення перевірки з будь-яких питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні. Слід зауважити, що найбільший штраф — 320 000 грн — юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, мають сплатити саме у разі недопущення до проведення перевірки, створення перешкод у її проведенні, пов’язаної з виявленням таких фактів:
- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);
- оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;
- виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків.
Розміри штрафів та за які порушення законодавства про працю вони можуть бути накладені
Відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України у новій редакції юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу:
- у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати (96000 грн), встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення,
у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків;
- у 100-кратному розмірі мінімальної заробітної плати (320 000 грн), встановленої законом на момент виявлення порушення,
у разі недопущення до проведення перевірки з вищеназваних питань, створення перешкод у її проведенні; та
- у 3-кратному розмірі мінімальної заробітної плати (9 600 грн), встановленої законом на момент виявлення порушення,
у разі недопущення до проведення перевірки з будь-яких інших питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні;
- у 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати (32 000 грн), встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення,
у разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці; а також у разі недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- у 3-кратному розмірі мінімальної заробітної плати (9 600 грн), встановленої законом на момент виявлення порушення,
у разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі;
- у розмірі мінімальної заробітної плати (3 200 грн),
у разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім вищеназваних.
Таким чином, законом передбачена відповідальність юридичних та фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу не тільки, власне, за порушення законодавства про працю, а й за недопущення до проведення перевірки з будь-яких питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні.
Ким можуть накладатися зазначені штрафи
Відповідно до законодавства зазначені штрафи можуть накладатися Державною службою з питань праці України (Держпраці), яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, а саме: Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками. Крім того, накладати штрафи за порушення законодавства про працю мають право також виконавчі органи міських рад міст обласного значення та об'єднані територіальні громади, яким делеговано повноваження здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством (далі - органи державного нагляду (контролю)).
Види перевірок
Органи державного нагляду (контролю) мають право проводити як планові, так і позапланові заходи державного нагляду (контролю). Держпраці оприлюднює критерії та періодичність проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання законодавства про працю шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті (http://dsp.gov.ua).
Планові заходи з державного нагляду (контролю) проводяться за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за 10 днів до дня здійснення цього заходу. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу у разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
Позапланові перевірки можуть проводитися без попереднього повідомлення та незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності інформації про факти порушення законодавства про працю, але виключно з підстав, передбачених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», як-от: виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов’язкової звітності; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави тощо.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
Штраф може бути накладено на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю, складеного посадовою особою органу державного нагляду (контролю) чи її територіального органу. Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. Справа розглядається у 15-денний строк з дня прийняття рішення про її розгляд. Про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за 5 днів до дати розгляду. Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його належним чином поінформовано і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта приймає відповідне рішення.
Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий — надсилається протягом
трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові.
Законодавством передбачено строк в один місяць з дня прийняття постанови про накладення штрафу для його сплати суб'єктом господарювання. Не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби.
Зазначена постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.
Нормативно-правові акти, що регулюють зазначені відносини
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, права, обов’язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю, передбачених статтею 265 Кодексу законів про працю України, визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від
