Адвокати Constructive Lawyers успішно захистили права клієнта перед фізичною особою у судовому спорі щодо визнання недійсними електронних торгів

Предметом спору була спроба фізичної особи (попереднього власника майна) визнати недійсними електронні публічні торги.

В якості правового обґрунтування звернення до суду з позовом стало те, що електронні торги з примусової реалізації майна боржника (через платформу СЕТАМ) ніби то були проведені з порушенням, які є підставою для їх скасування.

Передумовою примусового відчуження майна боржника (фізичної особи) стало те, що позивач не виконав взятих на себе кредитних зобов’язань перед банком, та як наслідок, відбулася реалізація майна в рамках виконавчого провадження на підставі рішення суду.

Після того, як клієнт виграв електронні торги, провів оплату за лот та зареєстрував право власності, було ініційовано судовий процес та клієнта було залучено третьою особою, а в подальшому - співвідповідачем. Відповідачами в цьому судовому процесі стали Приватний нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу, ДП «Сетам», Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва.

Позивач стверджує, що проведені ДП «СЕТАМ» електронні торги з реалізації майна є недійсними з огляду на допущені при їх проведенні порушення чинного законодавства. На думку позивача, підставою для визнання торгів недійсними є та обставина, що на майно було накладено арешт та заборонено власникам чи іншим особам за дорученням власників розпоряджатися ним. До слова, які саме порушення були вчинені, позивач не конкретизував.

В якості правового обґрунтування позовних вимог, в частині визнання протиправним та скасування запису Нотаріуса, Позивач зазначає п. 15 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяження та п. 5 ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» в контексті підстав для відмови у державній реєстрації прав.

Не дивлячись на всю безпідставність позову, його не аргументованість та інших дивних обставин, суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області приймає рішення про задоволення позовних вимог у повній мірі.

Не погоджаючись з таким неправомірним рішенням, клієнт та інші відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати неправосудне рішення та стягнути з позивача витрати на правову допомогу.

В основу апеляційної скарги клієнта ввійшли ряд постанов верховного суду по аналогічним спорам та норми спеціальних законів, які вказували на законність проведення електронних торгів та набуття клієнтом права власності. Серед них:

• Правова позиція Верховного Суду України від 22.02.2017 р. у справі № 6−2677цс16, де зазначено що підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів.
• Постанова Верховного Суду від 10.05.2018 року у справі № 755/21 826/15-ц (№ 61−18 593св18) якою встановлено, що підставами для визнання електронних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.
• Положення п. 3 ч. 4 ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме, що наявність зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно (арешт) не є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до Закону.

Постановою Київського апеляційного суду, рішення суду першої інстанції було скасовано, у позовних вимогах відмовлено повністю, а також стягнуто на користь Клієнта судові витрати в загальному розмірі 38 805 грн. Загальний розмір витрат на правову допомогу, який стягнутий з позивача на користь відповідачів становить 75 320 грн.