5 питань Віктору Мусіяці до дня Конституції. Портал ЮРЛІГА

Віктор Лаврентійович, чи часто Ви згадуєте ніч 28 червня 1996 року, коли Верховна Рада прийняла Конституцію? Що Вам найбільше запам'яталося?

- Пригадую, звичайно, в кожен свій день народження, тому що 28 червня 1996 р. в день прийняття Конституції мені виповнилося 50 років. З тих пір це одночасно і державне свято, і мій день народження. Тому мені щоразу згадується все, що відбувалося в так звану конституційну ніч. Хоча величезна робота йшла багато місяців до того моменту.

А що стосується самого процеу прийняття Конституції в ту ніч, то є й одне приємний спогад. Коли пробило північ, мене привітав Олександр Мороз, попросивши всіх колег по Верховній Раді зробити мені подарунок — прийняти Конституцію України.

А якщо без гумору — був і серйозний момент, коли з 4 до 7:00 ранку ми ніяк не могли прорватися через голосування кількох статей. І тільки лише рано вранці проголосували за статті, що стосуються і прапора, і мови, одночасно голосували ще за статусом АРК.

Як Ви вважаєте, застаріла чи нині чинна редакція Основного Закону та чи потребує змін?

- Дуже складно про це говорити, тому що ми як юристи розуміємо: те, що відбулося в 2010 році, фактично позбавило нас Конституції. І коли ми говоримо про Конституцію, ми говоримо про те тіло, яке було позбавлене свого духу цим рішенням Конституційного Суду.

Це було нелегітимне повернення тексту. У 2004 році мотиви змін були пов'язані з Віктором Ющенко. Тоді вже було заявлено, що у нас європейський вибір, і було ясно, що Конституція є достатньо авторитарної для Європи. Тому зміни потрібно було вносити. А коли повернули все назад, ми практично знову повернулися до авторитарної системи.

Зміни необхідні. Тим більше нинішній Президент вже заявив про те, що потрібно зміцнювати демократичні механізми і місцеве самоврядування, гарантувати права і свободи громадян. Ясно, що слід переходити до парламентсько-президентської системи і в зв'язку з цим вносити відповідні зміни.

«Юристи сьогодні не так часто звертаються безпосередньо до норм Конституції, вони найчастіше вирішують питання, навіть не посилаючись на закон»

Життя показало, що сьогодні недостатньо просто проголосити якісь права і свободи. Необхідно передбачити наслідки невиконання владою норм Конституції. Тим більше коли робиться посягання на якісь конституційні засади функціонування державного ладу. У даних випадках такі люди повинні нести кримінальну відповідальність.

Що необхідно, щоб в Конституції не існувало мертвих норм, наприклад таких як безкоштовну освіту і медичну допомогу?

- Для цього необхідно передбачити механізми впливу на владу, дати народу можливість заявляти про своє ставлення до того, що робить влада.

Зовсім недавно Президент України створив Конституційну асамблею, на яку покладено функції узагальнення практики реалізації норм Основного Закону та внесення пропозицій щодо її удосконалення. Чи маєте Ви відношення до її роботи і яких результатів від неї очікуєте?

- Так, я запрошений до складу даної Конституційної асамблеї і є її учасником. Вона, власне, вже почала свою роботу. Але лише життя покаже, як вона буде працювати: чи запропонує в кінцевому рахунку необхідні для суспільства зміни або це будуть спроби легітимізувати останні «досягнення» нашої влади. Якщо вони захочуть узаконити свої антиконституційні наміри, то ніякого сенсу в цьому, звичайно ж, не буде.

Чи відіграє сьогодні Конституція в роботі рядового юриста ту роль, яку повинна? Чи користується належним авторитетом серед населення?

- Юристи сьогодні не так часто звертаються безпосередньо до норм Конституції, вони найчастіше вирішують питання, навіть не посилаючись на закон. Дуже поширеною зараз є манера роботи шляхом домовленостей. Це просто жахлива ситуація! Хоча в Конституції є дуже хороше положення про те, що, на відміну від усіх попередніх Основних Законів нашої української держави, дана Конституція — прямої дії. Однак на сьогоднішній день це мало використовується. Та й суди, м'яко кажучи, не дуже розташовані йти назустріч тому, хто оперує посиланнями на норми Конституції, адже вона поки не набула характеру головного закону і беззастережного авторитету.

Джерело: ЮРЛІГА